У даному дослідженні фахівці Центру дослідження суспільства проаналізували систему державного замовлення в Україні. Зокрема, досліджено законодаву базу та реалізацію правових норм на практиці, проаналізовано недоліки системи фінансування підготовки кадрів в Україні, тенденції та зміни у структурі державних витрат на підготовку кадрів, вивчено практики фінансування підготовки кадрів у інших країнах та запропонувано ряд ідей щодо формування альтернативної існуючій системі держаного замовлення моделі.
У дослідженні показано, що, на практиці, Закон «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» не гарантує прозорість процесу розподілу державного замовлення, оскільки, як підтвердив досвід двох конкурсів у 2013 та 2014 рр. публічність процесу повністю залежить від волі замовника. З іншого боку, навіть при забезпеченні публічності процесу, залишається проблема з моніторингом якості освіти, а отже, з ефективністю розподілу місць держзамовлення.
Дослідники показують неефективність наявного державного прогнозування і «замовлення» необхідної кількості фахівців у кожній сфері, ілюстручи офіційними статистичними даними, зокрема про рівень безробіття.
В дослідженні вивчено досвід фінансування освіти деяких європейських країн (Англія, Фінляндія, Нідерланди, Франція, Польща).
Надано рекомендації на середньострокову та довгострокову перспективу щодо реформування державного фінансування освіти. Серед рекомендації на короткострокову перспективу:
зростання конкуренції між університетами за студента
підвищення рівня балу ЗНО для вступу у найкращі університети
створення повноцінної автоматизованої системи електронного вступу на бакалаврські програми
На довгострокову перспективу:
залишити державне замовлення лише у тих галузях, які готують фахівців для надання послуг державі (вчителі, лікарі, кадри силових структур)
для інших галузей — дозволити університетам самостійно визначати на підготовку яких кадрів скеровувати державні кошти в межах ліцензійного обсягу
розробка нової формули фінансування підготовки кадрів