У цій аналітичні записці розглянуто систему навчального книговидання в Україні. Проаналізовано причини неефективності цієї системи – через розгляд функцій її складових: інститутів та груп інтересу і впливу.

Зазначено, що основною системною перешкодою для ефективного функціонування навчального книговидання є надмірне зосередження функцій управління, контролю якості, розподілу ресурсів, конкурсного відбору та постачання навчальної літератури в одній інституції – Міністерстві освіти і науки.

Формальне делегуванням ряду зазначених функцій підлеглим інституціям чи утворенням (Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, колегія МОН, тендерний комітет, науково-методичні комісії) є бюрократичною фікцією, що покликана розпорошити сфери відповідальності.

Надмірна централізація породжує бюрократичний диктат, брак прозорості, численні корупційні ризики і дії, негативно позначається на якості навчальної літератури і в кінцевому результаті – на якості навчання і людського капіталу.

Проблема надмірної централізації і зосередження функцій в межах однієї державної установи доповнюється наявністю олігополії: скритого поділу державного замовлення та ринку навчальної літератури декількома видавництвами. Це спотворює принцип змагальності і призводить до стагнації сектору, підживлює корупційні схеми у сфері державного замовлення, значно обмежує можливості для піднесення якості навчальної літератури.

Для розв’язання проблем, які розглянуто у записці пропонується:

• Заходи щодо децентралізації системи навчального книговидання (ієрархія повноважень)
• Зміни в процедурах контролю якості навчальної літератури
• Зміни в принципах і процедурах відбору підручників, посібників і навчальних матеріалів
• Зміни в принципах і процедурах фінансування

Аналітична записка "Навчальне книговидання в Україні: пропозиції змін", doc