Громадська підтримка освітньої реформи в Україні

Керівник проекту - Георгій Касьянов

 Актуальність

   У березні 2014 р. нове керівництво МОН України заявило про свої наміри здійснити масштабну реформу в освітньому секторі. Це збіглося з планами і намірами коаліції освітніх неурядових організацій, створеної у лютому 2014 р. Експерти коаліції взяли участь у створенні Стратегічної дорадчої групи (липень 2014) метою якої є експертна та організаційна допомога МОН в розробці програми реформ. У жовтні МОН презентувало проект Концепції розвитку освіти на період 2015 – 2025 років. Експерти групи також взяли участь у розробці проекту нової редакції Закону «Про освіту» та в розробці стратегії реформування вищої освіти в Україні. На даний момент реформа освіти розвивається за сценарієм «реформи згори», коли основні системні реформаторські ініціативи формулюються у центрі – або прихильниками реформ в уряді, або експертами. Водночас на місцевому рівні реформістські імпульси зазвичай досить успішно нейтралізуються місцевою бюрократією та групами інтересу, зацікавленими у збереженні наявного стану в освітньому секторі. Реформи або саботуються, або імітуються цими групами. В результаті у суспільстві виникає незадоволення розбіжністю між планами і заявами реформаторів та реальністю, зростає занепокоєння повільним темпом змін, або їх відсутністю. Це створює небезпеку перспективі реформи як такої. Водночас спостерігається процес активізації реформістських дій «знизу». Батьківські організації, професійні асоціації учителів і директорів шкіл, мережеві спільноти не лише активно обговорюють освітні проблеми, а й вдаються до активних дій. Ці дії зазвичай мають локальний характер, активісти та їхні організації діють спонтанно, цим діям бракує координації, стратегічного бачення, експертної підтримки та адвокаційних і лобістських умінь.

  Мета проекту: мобілізація і консолідація про-реформістських груп суспільства в освітньому секторі Завдання:

  ·      ідентифікація активістів та неурядових організацій, які діями підтримують ідеї освітньої реформи ·      координація діяльності цих груп, забезпечення експертної підтримки, обмін досвідом

 ·      моніторинг діяльності органів управління освітою та освітніх установ у справі реалізації освітньої реформи

·      громадська підтримка реформи та організація публічних дискусій з питань розвитку освіти

  ·      розвиток експертних, адвокаційних та лобістських потужностей місцевих активістів та громадських організацій

  ·      налагодження співпраці з освітніми установами та органами управління освітою, зацікавленими у запровадженні освітніх реформ   

  Напрямки діяльності:

  ·      створення бази даних активістів та партнерських організацій

·      створення коаліції про-реформістських організацій та інституцій

  ·      створення довідника типових випадків порушень законодавства та регуляторних актів, прав батьків, учнів, учителів, представників адміністрації шкіл з конкретними рекомендаціями щодо протидії неправомірним діям

  ·      поширення і популяризація позитивних практик, обмін досвідом

·      проведення тренінгів для активістів і НУО

Ініціативна група проекту:    БФ «Інститут розвитку освіти» www.iro.org.ua,  ГО «КМО Батьки SOS» https://www.facebook.com/groups/1447547535497898/?fref=ts

  Партнери проекту 1)    ГО Асоціація керівників шкіл м. Києва (http://aksk.org.ua/) 2)    Полтавський інститут післядипломної педагогічної освіти 3)    Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти   Керівник проекту: Георгій Касьянов, директор БФ «Інститут розвитку освіти»

Посилення спроможності експертизи й аналізу політики, адвокації та лобіювання в освіті України 

Січень - червень 2015 р.

Керівник проекту - Георгій Касьянов 

Контекст

Робота над підготовкою Концепції змін у освіті та Дорожньою картою освітніх реформ показала, що, попри високий професійний рівень експертів, обізнаність зі "своїм"сектором, експертно-аналітичний потенціал освітнього середовища є невисоким. З одного боку, коло експертів є вузьким, з іншого - "експертами" вважаються люди, які мають добрий персональний досвід у певній ділянці освіти, але майже не знайомі з основами аналізу та реалізації освітньої політики. Те ж саме стосується освітніх неурядових організацій. Нечисленні НУО, які практикують  аналіз та конктерні дії у сфері освітньої політики роблять це несистематично, без взаємодії, користуючись іноді доволі кустарними методами і методиками 

Мета проекту  - надання організаційної підтримки та експертних консультацій у розвитку політики реформування освітного сектору. 

Завдання: 

1. Проведення професійних тренінгів для експертів  та освітніх НУО ( Методи і методики аналізу освітньої політики; Написання Concept paper - Policy Brief) 

2. Проведення брифінгів, прес-конференцій, інформаційних заходів для комунікування реформ 

Попередження корупції у освіті через дослідження цілісності освітньої системи (за меодологією ОЕСР)

Січень - грудень 2015

Керівник проекту - Олена Заплотинська 

Контекст

Як показують численні дослідження, в тому числі, соціологічні опитування — освіта залишається одним з найбільш корумпованих секторів суспільного життя. Причому, вплив корупції у освіті є далекосяжнішим, аніж у будь-якій іншій сфері. Підміна понять, девальвація цінності знання, втрата довіри до вітчизняної системи освіти має й іншу сторону – негативний наслідок для економіки (здорожчання освіти при одночасному досить високому відсотку бюджетних відрахування на галузь), низька кваліфікація робочої сили через тисячі фіктивних документів про освіту, невідповідність дипломів потребам ринку у фахівцях. Як показало соціологічне опитування 2011 р., здійснене Фондом «Демократичні ініціативи» 35% студентів вважають корупцію способом вирішення своїх проблем, що свідчить про глибоку вкоріненість корупції у повсякденну культуру та загальноприйняте толерування явища корупції.

Як можна з виправити ситуацію? Як виявити, що змушує батьків та студентів ініціювати або толерувати практики, які підривають суспільну цінність освіти? Як знайти дієві інструменти, практики, (“політики”, policy), які б ефективно працювали для попередження та уникнення корупції?

Як діяти, коли підхід “боротьба з корупцією” діє точково, але для всієї системи він неефективний?

Для допомоги урядам та громадянському суспільству у знаходженні відповідей на ці запитання експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР) розробили методологію оцінки цілісності освітньої системи , яка допомагає спрямувати політику на попередження корупційних дій або зменшення можливостей для вже сталих корупційних практик.

Методологію ОЕСР було схвалено Наглядовою радою 24 країн — учасників ОЕСР Антикорупційної мережі.

У 2011 та 2013 роках відбулась пілотна апробація методології оцінки цілісності освітньої системи у Сербії в 2011 http://www.oecd-ilibrary.org/education/strengthening-integrity-and-fighting-corruption-in-education_9789264179646-en та Тунісі (2013).

Відмінність запропонованого підходу дослідження освітньої системи полягає в тому фокус робиться на позитивному, системному підході, дає більш можливостей для розуміння прихованих причин корупції та шляхів ефективного її попередження, посилює довіру учасників освітнього процесу через цільове покращення результатів освіти, менеджменту та здатності виявлення та попередження зловживань.