16 липня 2015 р. в інформагентстві УКРІНФОРМ відбувся круглий стіл «Академічна чесність як системна проблема вищої школи України: університет, викладач, студент». Організаторами заходу виступили БФ «Інститут розвитку освіти» та ГО «Східноукраїнський фонд соціальних досліджень» за підтримки МФ «Відродження». В роботі круглого столу взяли участь Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Андрій Мелешевич, ректор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Віль Бакіров, член Колегії Міністерства освіти та науки України Тарас Фініков,  виконавчий директор ГО «Східноукраїнський фонд соціальних досліджень» Олександр Кізілов, представник Української асоціації студентського самоврядування Владислав Мельник та інші експерти, а також викладачі та студенти вишів України; модератором круглого столу був директор БФ «Інститут розвитку освіти» Георгій Касьянов.

Віль Бакіров представив результати всеукраїнського соціологічного дослідження та зазначив, що процес модернізації вищої школи багато в чому визначається станом академічної культури. Наразі українська студентська академічна культура характеризується як деформована. В основі цієї деформації лежить мотивація значної частини студентства на формальні атрибуції вищої освіти (оцінки, стипендія, диплом та ін.), а не на отримання професійних знань, що сприяє наявності академічної нечесності. Результати соціологічного дослідження свідчать: 78% студентів складають іспити не самостійно, 67% з них списують під час іспиту, 23% студентів вказують на випадки отримання оцінок за послуги або гроші, 90% студентів вдаються до плагіату. Дослідники дійшли висновку, що інституційні механізми боротьби зі списуванням, плагіатом та іншими виявами низької академічної культури нерозвинені на системному рівні.

Сергій Квіт відмітив, що головне завдання у боротьбі з плагіатом – це формування такого академічного середовища, де це явище розглядалося як неприпустимий. «Головне - щоб було неприйняття, щоб людина навіть не думала цим займатися», - сказав Міністр. Він зазначив, що основна роль в цьому належить механізмам внутрішньо університетського контролю. За його словами, університети зсередини мають контролювати саме процес створювання інтелектуального продукту, а не його результат. Для цього необхідно надати вищим навчальним закладам усі інструменти: легальне програмне забезпечення для виявлення плагіату та на законодавчому рівні наділити університети правом відраховувати студентів за плагіат.

Тарас Фініков у своєму виступі підкреслив, що проблема плагіату та академічної нечесності є системною проблемою вищої освіти та наукового середовища в Україні. Вона торкається не лише студентів, а й викладачів та науковців, та її вирішення потребує глибоких інституційних змін в системі вищої освіти.

Поводячи підсумки круглого столу, Георгій Касьянов зазначив необхідність подальшого вивчення проблеми плагіату та інших проявів академічного шахрайства.

Круглий стіл відбувся у межах проекту «Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку», який було реалізовано Східноукраїнським фондом соціальних досліджень разом з НДІ соціально-гуманітарних досліджень ХНУ імені В.Н. Каразіна за підтримки МФ «Відродження» у період з грудня 2014 по липень 2015 р. Мета проекту полягала у вивченні фактичного стану та факторів, які визначають академічну культуру студентів вишів та формують ставлення до проявів академічного шахрайства, у тому числі таких його форм як плагіат, списування, придбання оцінок за гроші або послуги. Було проведено 8 фокусованих інтерв’ю та опитано 1928 студентів та 374 викладача у 25 ВНЗ України.