Новини

2014-11-06
Обговорення Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки
Untitled document


Прес-реліз

Обговорення концепції розвитку освіти України на 2015-2025 роки

6 листопада 2014 р. в державній інформаційній агенції Укрінформ відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню проекту Концепції розвитку освіти України на період 2015 – 2025 роки, яка оприлюднена на сайті МОН

http://mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1414672797/

Концепцію підготовлено Стратегічною дорадчою групою при Міністерстві освіти і науки України у липні 2014 р. в рамках спільного проекту МФ «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти» .

В обговоренні взяли участь:

Ліля Гриневич, народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки

Віктор Громовий, директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти, експерт СДГ

Світлана Калашнікова, в.о. директора Інституту вищої освіти АПН України, експерт СДГ «Освіта»

Георгій Касьянов, директор БФ «Інститут розвитку освіти», керівник СДГ «Освіта»

Сергій Квіт, міністр освіти та науки України

Сергій Клепко, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського, експерт СДГ «Освіта»

Наталія Лімонова, Громадська платформа «Нова Україна»

Оксана Овчарук, ГО «Агенція розвитку освітньої політики», експерт СДГ

Павло Полянський, заступник міністра освіти і науки України

Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки

Єгор Стадний, експерт Центру дослідження суспільства, експерт СДГ «Освіта»

Галина Усатенко, голова Правління Громадської ради при МОН України

Олег Шаров, проректор Університету економіки і права «Крок», експерт СДГ «Освіта»

Роман Шиян, ректор Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти, експерт СДГ «Освіта»

Наталя Шульга, депутат Київської міської ради, голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки та інноваційної політики

Юрій Шукевич, голова Асоціації шкіл м. Києва, експерт СДГ «Освіта»

Ярослав Турянский, президент Асоціації “Відроджені гімназії Україні”

Керівник Стратегічної дорадчої групи Георгій Касьянов зазначив, що це перше публічне обговорення Концепції, своєрідна заява про наміри. Ідея створення Дорожньої карти виникла ще у лютому 2014 року, коли документ планувався як альтернатива існуючий на той час політичній лінії в освіті. Але коли змінилося керівництво профільного Міністерства, розпочалась продуктивна співпраця з експертним середовищем, почалась робота й над Концепцією як візійним документом. Планується, що документ переросте у Дорожню карту освітніх реформ.

Сергій Квіт, Міністр освіти та науки України, звернув увагу, що Концепція все ще має важливе політичне значення, і Міністерство спиратиметься на нього у лобіюванні нових освітніх законів. На переконання Міністра, у країні має змінитися сам погляд на освіту. Адже традиційно освітня галузь сприймається як джерело проблем, а не як підстава для інноваційного розвитку суспільства.

Перший заступник Міністра освіти та науки Інна Совсун наголосила, що діалог з громадскістю у суспільстві, яке остро відчуває дефіцит довіри до уряду — це підхід, якого намагається дотримуватись Міністерство. І Концепція — документ, який потребує діалогу для досягнення консенсусу щодо усіх змін.

Павло Полянський, заступник Міністра освіти та науки України, наголосив, що Концепція — це лише проект, своєрідна «затравка» до активної громадської дискусії. Суспільство точно знає, чого не хоче - черг до дитячих садків та зловживань у зв'язку з цим, перевантаження навчальних програм, засмиканих вчителів та перевантажених учнів. На думку Павла Полянського, для реформ потрібно: політична воля, суспільний запит (адже сказати, що суспільство стовідсотково хоче прозорої і чесної системи — це омана, частину влаштовує ситуація, коли, наприклад, документ про освіту можна отримати без зайвих клопотів), ресурси (фінансові та інтелектуальні, адже без них будь-який документ залишиться лише літературним твором)

Учасники обгворення неодноразово звертались до питання реофрмування системи управління освітою. Так, Інна Совсун зазначила, що у документі недостатньо артикульовано зміну управлінських підходів у освіті.

У продовження цієї тези прозвучали коментарі розробників Концепції. Зокрема, Юрій Шукевич, Голова Асоціації шкіл м. Києва, визначив два основні пункти у реформуванні середної освіти — система управління та автономія шкіл.

Віктор Громовий, директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти, до двох вищезначених напрямів реформування додав необхідність перезавантаження змісту освіти (курикулярна реформа) та реформування системи післядипломної педагогічної освіти (подолання монополії Інститутів післядипломної освіти).

Лілія Гриневич, Голова комітету Верховної ради з питань освіти та науки, зупинилася на трьох пріоритетних викликах для даного документу. Перший — Угода про Асоціацію з ЄС і входження до євопейського освітнього простору. Другий — в соціально розшарованому суспільстві України освіта перестала бути соціальним ліфтом. Бідність стала успадковуватись. Саме тому для України, на думку Лілії Гриневич, прийнятний компромісний між ліберальним та патерналістським підходами до освіти шлях. Для соціально вразливих верств держава повинна забезпечити доступ та підтримку у здобутті якісної освіти, а для тих, хто вважає, що може забезпечити дитині кращу освіту, ніж у системі загальноосвітньої школи, створити всі умови для цього. Третій — виклик війни. Система освіти має відповідати на цей виклик стратегічно — системою виховання, так і тактично — інтегруючи до навчальних закладів дітей переселенців.

Під час обговрення неодноразово поставало питання про фінансове забезпечення реформ. Сергій Клепко, проректор з накової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, зазначив, що коли немає коштів на реформи, змінюють філософію — філософію управління, філософію навчання, философію навчальних закладів. Саме тому, на переконання експерта, так важливо збалансувати ідеї, викладені у Концепції з фінансовими можливостями.