29 жовтня у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася презентація та обговорення результатів роботи  Дорожньої карти освітніх реформ, яка була розроблена Стратегічною дорадчою групою “Освіта”  при Міністерстві освіти і науки України.

У заході взяли участь співробітники Львівського, Черкаського, Полтавського, Запорізького, Білоцерківського та Житомирського інститутів післядипломної педагогічної освіти, представники Львівського національного університету ім. Івана Франка, НАДУ при Президентові України, представники навчально-виховних комплексів та районних методичних кабінетів Львівщини, громадських організацій (“Європейський діалог” «Центр освітніх ініціатив», «Української асоціації дослідників освіти»).

Після вступного слова Романа Шияна, директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  та Георгія Касьянова,  директора Інституту розвитку освіти, розділи «Дорожньої карти» представили:

1.     Структура освіти - Володимир Бахрушин (доктор фізико-математичних наук, професор, Запорізький національний технічний університет)

2.     Зміст освіти - Сергій Клепко, доктор філософських наук, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту  післядипломної педагогічної освіти (увагу зосереджено на питаннях перспектив створення Національного курикулуму, інституційному забезпеченні його створення так розвитку)

3.     Кадри, професійний розвиток та умови праці - Роман Шиян, директор Львівського обласного інституту  післядипломної педагогічної освіти

4.     Управління і фінансування - Віктор Громовий (експерт СДГ, шеф-редактор порталу «Освітня політика»)  

За словами Георгія Касьянова, керівника СДГ,  вже у найближчі роки цілком реально зробити ряд кроків, які забезпечать сприятливе середовище для реалізації усіх завдань реформи без значних фінансових витрат.

Автори пропонують оптимізувати функції всіх ланок системи управління освітою, радикально скоротити обсяги звітної документації, зменшити контрольно-регулюючі функції органів управління освітою, трансформуючи районні управління освіти в сервісні центри. При цьом,  посилиться роль місцевих органів самоуправління та громад в управлінні освітою на рівні районів,  роль батьківських і піклувальних рад в управлінні школою, буде запроваджене реальне самоврядування і автономія навчальних закладів різних рівнів та типів.

У системі кадрового забезпечення необхідно демонополізувати систему післядипломної педагогічної освіти, провести дослідження системи педагогічної освіти (якість, ефективність, методи навчання) та оптимізувати її за результатами дослідження,  запровадивши  стимулюючу систему професійного зростання вчителів.

Фахівці рекомендують розпочати перехід до 12-річної середньої освіти, урізноманітнити організаційну та методичну форми здобуття шкільної та дошкільної освіти.

У середньо- і довгостроковій перспективі (5 – 10 років) розробники Дорожньої карти освітніх реформ рекомендують запровадити національний курикулум відповідно до нової структури середньої освіти: "школа – гімназія – ліцей". Також упродовж наступних 5-10 років пропонується оптимізувати мережу шкіл та забезпечити співвідношення "учитель – учень" на рівні 1:15. Дорожня карта освітніх реформ рекомендує запровадити у середньостроковій перспективі електронне врядування на всіх рівнях освітньої системи та нову систему освітньої статистики, сумісну з міжнародними системами (Eurostat, EMIS, Education at a Glance).

Документом передбачено реформування системи педагогічної освіти та післядипломної педагогічної освіти, впровадження нової системи професійної кваліфікації, професійного зростання та оплати праці в освітньому секторі.

Серед критичних зауважень, що лунали на адресу Дорожньої карти:

-        терміни реалізації ДК - частина запланованого на 2015 вже не може бути реалізованою, тому багато заходів треба переносити на майбутнє;

-        перехід до 12-річної школи варто відтермінувати щонайменше до 2018 року;

-        не завжди терміни реалізації окремих положеть корелюються між собою;

-        уточнення змісту поняття “сертифікація” – яке можна  можна розуміти і як ліцензування на право певного виду діяльності, і як  механізм заохочення до професійного зростання  (в такому випадку, вона має бути добровільною);

-         питання контракту - загалом вчителі проти такої форми працевлаштування для себе, але майже одностайно її підтримують для директорів.

-        «червоною стрічною» крізь все обговорення пройшла проблема взаємного узгодження та кореляції між собою засадничих документів : закону про освіту, ДК.

-        ще одна порада від учасників обговорення – необхидність зрозумілих реальних індикатори реалізації ДК – що хочемо отримати не лише у формі розробленого чи затвердженого державного чи відомчого документу. Паралельно – просвітницька кампанія в суспільстві про те, якою хочемо мати освітню систему і якими очікуються результати освітніх реформ.

-        звучала критика на те, що пропри задекларовану децентралізацію управління освітньою галузю, в окремих моментах відбудеться ще більш жорстка централізація.

Згодом усі присутні учасники  мали зможу висловити свої пропозиції та  зауваження щодо даного документу.

На закінчення зустрічі Георгій Касьянов подякував учасникам за цікаву та конструктивну дискусію. Він пообіцяв прийняти до уваги усі пропозиції та зауваження, які були висловленні на обговоренні та відзначив, що документ є відкритий для ознайомлення, тому  такі дискусії  мають відбутися  в інших регіонах  України.