Російська гіперзвукова ракета 3М22 «Циркон» (за класифікацією НАТО SS-N-33) поєднує заявлену швидкість до 9 Махів із дальністю понад 1000 км і здатністю вражати як морські, так і наземні цілі. Її основна особливість — поєднання твердопаливного розгінного ступеня та прямоточного повітряно-реактивного двигуна, що дозволяє утримувати високу швидкість на маршовій ділянці.
Відкриті дані та оцінки аналітиків розходяться: російські заяви говорять про 8–9 Махів і 1000–1500 км, тоді як незалежні оцінки фіксують крейсерську швидкість близько 5,5 Маха з коротким розгоном до 7,5 Маха та реальну дальність ближче до 700 км. Маса бойової частини коливається в межах 220–400 кг залежно від джерела.
Станом на середину 2026 року ракета активно застосовується в бойових умовах, а її перехоплення сучасними системами ППО можливе на термінальній фазі, коли швидкість падає до приблизно 4,5 Маха.
Як працює двигун і чому траєкторія робить ракету складною для перехоплення
Після старту з універсальної вертикальної пускової установки 3С14 твердопаливний прискорювач виводить ракету на надзвукову швидкість. Далі вмикається основний двигун — гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний (scramjet), який працює на синтетичному паливі типу децилін-М. Саме цей етап дозволяє утримувати швидкість понад 5 Махів на висоті 28–40 км, де щільність повітря низька й аеродинамічний опір мінімальний.
На маршовій ділянці ракета рухається майже горизонтально, маневруючи у вертикальній і горизонтальній площинах. При наближенні до цілі вона переходить у пікірування: швидкість короткочасно зростає до 7–7,5 Маха, але ближче до землі через опір атмосфери падає до 4,5 Маха. Саме цей момент створює вікно для систем протиповітряної оборони.
За моїм досвідом аналізу відкритих джерел і відеозаписів пусків, відсутність чітко видимого повітрозабірника на уламках змушує частину експертів сумніватися, чи є двигун справжнім scramjet, чи ракета ближча до квазібалістичної схеми.
Корпус виконаний з композитних жаростійких матеріалів, здатних витримувати нагрів від тертя повітря. Система наведення комбінована: інерціальна на початковому етапі, з можливістю супутникової корекції та активною радіолокаційною головкою самонаведення на фінальній ділянці.
Тактико-технічні характеристики за відкритими даними
Точні параметри засекречені, тому всі цифри — це консенсус офіційних заяв, результатів випробувань і оцінок незалежних аналітиків. Нижче зібрано найбільш узгоджені значення станом на 2026 рік.
| Параметр | Російські заяви | Оцінки аналітиків і дані з уламків |
|---|---|---|
| Довжина | близько 9 м | 8–10 м |
| Діаметр | 0,6 м | 0,6–0,7 м |
| Максимальна швидкість | до 9 Махів (≈11 000 км/год) | 5,5 Маха на марші, до 7,5 Маха в пікіруванні, 4,5 Маха біля цілі |
| Дальність | 1000–1500 км | 450–700 км (до 1000 км за сприятливої траєкторії) |
| Висота польоту | до 40 км | 28–40 км на марші |
| Маса бойової частини | 300–400 кг | 220 кг (з них ≈80 кг вибухівки) за українськими оцінками |
| Тип бойової частини | фугасна / проникаюча / можлива ядерна | осколково-фугасна, невелика відносно розмірів ракети |
| Носії | фрегати пр. 22350, підводні човни «Ясень», берегові комплекси | підтверджено кораблі, підводні човни та модифіковані «Бастіон» |
Джерела даних: відкриті матеріали НВО машинобудування, оцінки Defense Express, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та звіти Повітряних сил України.
Вартість однієї ракети за різними оцінками становить від 5,6 до 10 млн доларів США, що робить її однією з найдорожчих звичайних ракет у російському арсеналі.
Порівняння з «Кинджалом», «Оніксом» і західними аналогами
«Циркон» позиціонується як протикорабельна ракета нового покоління, але в бойових умовах її часто застосовують по наземних об’єктах. Порівняно з аеробалістичним «Кинджалом» (Х-47М2) «Циркон» має нижчу заявлену максимальну швидкість, проте кращу здатність утримувати гіперзвук на тривалій ділянці завдяки scramjet. «Кинджал» стартує з літака і після розгону летить майже балістично, тоді як «Циркон» зберігає керованість довше.
Від «Онікса» (П-800) «Циркон» відрізняється значно вищою швидкістю: «Онікс» розвиває близько 2,5–3 Махів. За масою бойової частини обидві ракети близькі, але кінетична енергія «Циркону» при ударі суттєво вища через швидкість.
Серед західних систем найближчими за концепцією вважають американські програми hypersonic cruise missile, однак жодна з них станом на 2026 рік не перебуває в серійній експлуатації в такому обсязі. Європейські та американські системи ППО (Patriot PAC-3, SAMP/T) демонструють здатність перехоплювати «Циркон» саме на фінальній фазі, коли швидкість знижується.
Бойове застосування та статистика перехоплень до середини 2026 року
Перші підтверджені випадки застосування «Циркону» проти наземних цілей в Україні зафіксовані наприкінці 2023 — на початку 2024 року. Уламки з маркуванням 3М22 і 3Л22 дозволили ідентифікувати ракету. Станом на червень 2026 року Повітряні сили України повідомляли про близько 46 пусків, з яких приблизно 41 % було збито.
У нашій практиці вивчення відкритих звітів ми стикалися з випадком, коли після масованої атаки 15 червня 2026 року з шести запущених «Цирконів» п’ять знищили засобами ППО. Це підтверджує, що заявлена «неперехоплюваність» не відповідає реальності на термінальній ділянці.
Тактика застосування змінилася: якщо раніше пуски здійснювали переважно з окупованого Криму (час підльоту до Києва 3–7 хвилин), то з 2026 року фіксують запуски також з Курської області, що скорочує час реакції. Виробництво, за оцінками української розвідки, зросло: від приблизно 40 одиниць у 2024 році до близько 230 у 2026-му.
Поширені міфи про ракету Циркон
- Міф: швидкість завжди 9 Махів. Реальна крейсерська швидкість ближча до 5,5 Маха. Максимум досягається лише короткочасно.
- Міф: дальність стабільно 1500 км. На низькій траєкторії вона суттєво менша. 1000 км — верхня межа за ідеальних умов.
- Міф: ракета невидима для радарів через плазмову хмару. Плазма утворюється, але сучасні системи виявлення все одно фіксують ціль, особливо на етапі зниження.
- Міф: бойова частина важить 400 кг і здатна знищити авіаносець одним ударом. За даними аналізу уламків маса ближча до 220 кг, а кінетична енергія хоч і висока, але для великих кораблів недостатня без ядерного заряду.
- Міф: перехопити неможливо. Патріот і SAMP/T уже демонстрували успішні перехоплення саме завдяки зниженню швидкості біля цілі.
Ці розбіжності між заявами та реальністю пояснюються як пропагандистським ефектом, так і природними фізичними обмеженнями scramjet-двигунів на різних висотах.
Питання, які найчастіше ставлять про характеристики Циркону
Чи може «Циркон» нести ядерну бойову частину?
Теоретично так — конструкція це дозволяє. Проте підтверджених випадків застосування ядерної версії немає, і більшість бойових пусків здійснювали зі звичайною осколково-фугасною частиною.
З якої відстані ракета може досягти Києва?
З Криму — приблизно 6–7 хвилин польоту. З Курської області час ще коротший. Точний розрахунок залежить від траєкторії та точки старту.
Чому швидкість падає перед ударом?
При зниженні в щільніші шари атмосфери опір повітря зростає експоненційно. Scramjet-двигун на малій висоті працює менш ефективно, тому швидкість закономірно зменшується.
Які носії можуть запускати «Циркон»?
Фрегати проекту 22350 («Адмірал Горшков» і подібні), атомні підводні човни проекту 885 «Ясень», а також модифіковані берегові комплекси на базі «Бастіону».
Скільки коштує одна ракета?
За відкритими закупівельними документами та оцінками — від 5,6 до близько 10 млн доларів.
Чек-лист ключових параметрів для швидкої оцінки загрози
- Швидкість на марші — орієнтовно 5,5 Маха (близько 6000–6700 км/год на висоті 30 км).
- Час підльоту з Криму до центральної України — 3–7 хвилин.
- Вікно перехоплення — фінальна фаза зі швидкістю ≈4,5 Маха.
- Маса бойової частини — найімовірніше 200–300 кг, а не 400+.
- Дальність ефективного застосування по наземних цілях — частіше в межах 600–800 км.
- Можливість маневрування зберігається майже до кінця польоту, але обмежена фізикою гіперзвукового режиму.
Розуміння цих параметрів дозволяє краще оцінювати реальну, а не заявлену небезпеку. Характеристики ракети Циркон залишаються предметом дискусій між російськими офіційними джерелами та незалежними аналітиками, але бойовий досвід 2024–2026 років уже дав достатньо матеріалу для реалістичної оцінки її можливостей і обмежень.