Андрій Хливнюк — вокаліст і автор текстів гурту «Бумбокс», людина, чий голос за останні два десятиліття став частиною українського культурного коду. Народжений у Черкасах 31 грудня 1979 року, він пройшов шлях від акордеонних уроків і студентських гуртів до статусу одного з найвпізнаваніших українських музикантів. Після 24 лютого 2022 року його ім’я набуло нового виміру: оператор ударних дронів, командир маленького загону в складі підрозділу, прикомандированого до 426-го окремого батальйону морської піхоти.
Його пісні звучать і в навушниках солдатів на нулі, і на благодійних концертах у Європі та США. Тексти про любов, місто, втрату й стійкість залишаються живими, а сам артист продовжує поєднувати мікрофон із джойстиком дрона. Станом на 2026 рік Андрій Хливнюк лишається чинним співробітником патрульної поліції у складі загону «Хижак» і водночас фронтменом гурту, який випускає нову музику.
Черкаські двори, акордеон і перші гурти
У Черкасах кінця сімдесятих музика часто звучала з вікон і радіо. Андрій Хливнюк ріс у звичайній родині, де навчання й самодисципліна мали значення. Музична школа за класом акордеона дала йому перше відчуття інструменту й ритму. Паралельно він навчався в Першій міській гімназії, а згодом обрав графічний дизайн у черкаському державному бізнес-коледжі. Перекладацький факультет Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відкрив йому світ слів і чужих мов.
Саме під час навчання з’явився гурт «Мандариновий рай». У 2001 році колектив переміг на фестивалі «Перлини сезону», і музиканти переїхали до Києва. Столиця зустріла їх джазовими клубами й свинговими вечорами. Андрій співав з Acoustic Swing Band, потім став вокалістом гурту «Графіт», зібраного з учасників кількох київських складів. Ці роки сформували його ставлення до сцени: не як до блиску, а як до простору, де слова мають вагу.
Перехід до власного проєкту стався природно. У 2004 році разом із гітаристом Андрієм «Мухою» Самойлом, який прийшов із «Тартака», він створив «Бумбокс». Фанк, грув, хіп-хоп і легка іронія — саме ця суміш швидко знайшла слухача.
Як «Бумбокс» змінив звучання української сцени
Дебютний альбом «Меломанія» записали за дев’ятнадцять годин у квітні 2005-го. Платівка вийшла на невеликому лейблі, але вже наступного року «Family Бізнес» став золотим в Україні — понад сто тисяч проданих копій. Хіти «Вахтерам» і «Та4то» вийшли за межі країни й зазвучали на російських радіостанціях. Контракт із лейблом «Моноліт» закріпив присутність гурту на сусідньому ринку.
Подальша дискографія показує постійний рух:
| Альбом | Рік | Ключові особливості |
|---|---|---|
| Меломанія | 2005 | Дебют, записаний за 19 годин |
| Family Бізнес | 2006 | Золотий статус в Україні |
| III | 2008 | Розширення звучання |
| Всё включено | 2010 | Презентація в Києві |
| Середній вік | 2011 | Зріліші тексти |
| Термінал Б | 2013 | Новий етап гурту |
| Таємний код: Рубікон (ч. 1 і 2) | 2019 | Двочастинний концепт |
| Живий (EP) | 2025 | Запис у дорозі, присвята побратимам |
Джерело даних: відкриті дискографічні каталоги та сторінки гурту.
Премії YUNA за найкращого автора слів у 2012 і 2013 роках, а також за пісню й дует «Злива» з Джамалою у 2016-му підтвердили статус Хливнюка як текстовика. У 2012-му він віддав свою нагороду Юрію Рибчинському — жест, який багато хто запам’ятав як прояв поваги до попередників.
З 2014 року, після анексії Криму, гурт припинив виступи в Росії. Це рішення коштувало частини аудиторії, але зберегло внутрішню цілісність.
Тексти, у яких місто дихає
Хливнюк пише про Київ так, ніби місто — живий співрозмовник. Вулиці, двори, вахтери, дощ, нічні розмови — усе це стає матеріалом. Його тексти рідко бувають пафосними. Частіше вони звучать як розмова з другом у кав’ярні о третій ночі: іронічно, втомлено, але з теплом.
Пісня «Злива» з Джамалою показала інший бік — здатність працювати з чужим голосом і створювати спільну емоцію. Співпраця з Тіною Кароль, Сергієм Жаданом, Сашею Чемеровим і навіть з Pink Floyd розширила межі. У квітні 2022 року британський гурт використав вокал Хливнюка з «Червоної калини» у синглі «Hey, Hey, Rise Up!». Роялті пішли на підтримку українських медичних підрозділів.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли фанати з різних країн надсилали переклади текстів «Бумбоксу» своїми мовами — від японської до португальської. Це свідчить, що емоція працює ширше за мовний бар’єр.
Лютий 2022-го: відео, що розлетілося світом
27 лютого 2022 року на Софійській площі Андрій Хливнюк у військовій формі, з автоматом, заспівав а капела перший куплет «Ой у лузі червона калина». Відео зняли швидко, без постановки. Воно розлетілося за години. Південноафриканський музикант The Kiffness зробив ремікс, кошти з якого пішли на ЗСУ. Через кілька тижнів Pink Floyd випустили свій трек.
26 березня того ж року під час мінометного обстрілу Хливнюк отримав осколкове поранення обличчя. На рентгені виявили невеликий фрагмент міни. Через тиждень він уже повернувся до служби. Цей епізод став для багатьох символом: навіть зірка шоу-бізнесу може опинитися під обстрілом і повернутися.
Важливо: сам музикант неодноразово підкреслював, що не був у територіальній обороні жодного дня. У 2022 році він отримав зброю й вступив до лав патрульної поліції Києва.
Сьогодні він служить у загоні «Хижак», прикомандированому до 426-го окремого батальйону морської піхоти (батальйон безпілотних систем). Працює пілотом ударних комплексів — від звичайних Mavic до серйозніших апаратів, включно з Punisher. За званням — молодший сержант (по військовому) і капрал (по поліцейському). Сам називає себе командиром маленького загону: їздить на завдання зі своїми людьми, радиться з бійцями, не сидить у штабі.
У 2024 році отримав відзнаку РНБО «Захиснику України». Концерти гурту, відомі як «Дронотур», збирають кошти на FPV-дрони, РЕБ і обладнання для підрозділу.
Поширені помилки й міфи про службу
Навколо військової біографії Андрія Хливнюка накопичилося чимало чуток. Ось найпоширеніші й чому вони не відповідають дійсності:
- «Він був у ТрО» — ні. Сам артист публічно спростував це в інтерв’ю «Армія FM» у жовтні 2025 року. Служба почалася в патрульній поліції.
- «Він лише піариться на війні» — факти поранення, довготривалої служби й відмови від медійної «героїзації» спростовують це. Хливнюк неохоче говорить про результати бойової роботи й наголошує, що ця діяльність потребує тиші.
- «Музика відійшла на другий план» — навпаки. Гурт випустив EP «Живий» у 2025 році, записаний майже в дорозі. Плануються концерти, зокрема великий київський у травні 2026-го на квитки, продані ще до повномасштабного вторгнення.
- «Він хоче офіцерської кар’єри» — ні. Сам каже, що хотів би залишитися рядовим. Для нього важливіше те, що людина може зробити в загоні, а не звання.
Ці міфи часто виникають через відсутність повної інформації й бажання публіки швидко категоризувати. Реальність складніша й буденніша.
Особисте життя: тиша як захист
У липні 2010 року Андрій Хливнюк одружився з Ганною Копиловою — випускницею журфаку КНУ, режисеркою кліпів і артдиректоркою видавництва «Основи». У подружжя народилися син Іван (2010) і донька Олександра (2013). Шлюб тривав близько одинадцяти років. Офіційне розлучення відбулося в 2021 році, хоча публічно музикант підтвердив факт лише у квітні 2025-го, назвавши Ганну «колишньою дружиною».
Особисте життя він завжди тримав за зачиненими дверима. Питання журналістів часто отримували різку відповідь. Діти залишаються для нього антистресом і головною мотивацією. У 2024–2025 роках з’являлися чу