У 2026 році типова група шахедів, про яку повідомляють Повітряні сили України під час повітряної тривоги, налічує від 20 до 40 ударних безпілотників типу Shahed-136 (Герань-2). Ця цифра не є сталою: малі розвідувальні чи відволікаючі формації можуть складатися з 5–10 апаратів, а великі ударні хвилі сягають 50–80 і навіть більше в окремих випадках.
Кількість залежить від тактичного задуму, наявних запасів і того, чи поєднують атаку з ракетами. Одна нічна операція часто включає кілька таких груп, тож загальна кількість запущених дронів за добу може перевищувати 400–700 одиниць. Повідомлення про «групу» не означає одиничний апарат — це вже скоординований потік.
Розуміння цих цифр допомагає правильно оцінювати масштаб загрози і не піддаватися паніці від неперевірених чуток у соцмережах.
Що саме означає «група шахедів» у офіційних зведеннях
Коли Повітряні сили пишуть «зафіксовано групу БпЛА», йдеться про кілька апаратів, які рухаються приблизно одним маршрутом або стартували майже одночасно з одного району. Офіційного статуту з точним числом немає. Аналітики й військові використовують практичні орієнтири, що сформувалися за роки спостережень.
Мала група — 5–10 дронів. Її завдання зазвичай розвідка маршрутів, перевірка роботи радарів ППО або створення психологічного тиску. Середня — 20–40 апаратів — основний бойовий елемент більшості нічних ударів. Велика — 50 і більше — вже спроба масованого насичення систем протиповітряної оборони, часто в комбінації з крилатими чи балістичними ракетами.
Важливо розрізняти групу і загальну кількість за ніч. Одна атака майже завжди складається з кількох груп, які заходять з різних напрямків з інтервалом 30–90 хвилин. Це створює ефект постійного тиску і змушує мобільні вогневі групи розпорошуватися.
Як змінювався розмір груп від перших атак до 2026 року
На початку застосування шахедів у 2022–2023 роках групи були невеликими — переважно 2–10 апаратів. Тоді Росія тільки отримувала партії з Ірану і тестувала тактику. До 2024-го середній розмір зріс до 10–20, а в 2025–2026 роках стабілізувався на рівні 20–40 з піками до 60–100 у великих хвилях.
Це прямий наслідок нарощування виробництва. Завод в Алабузі та інші потужності дозволяють випускати сотні апаратів щодня. У травні 2026-го, за відкритими даними, зафіксовано рекордні місячні показники — понад 8 тисяч шахедів і імітаторів. Середньодобовий темп у пікові періоди сягав 200–260 одиниць.
| Період | Середній розмір групи | Максимум у піку | Особливості |
|---|---|---|---|
| 2022–2023 | 5–10 | до 20–30 | Пробні запуски, низька координація |
| 2024 | 10–20 | 40–50 | Зростання виробництва, перші «вовчі зграї» |
| 2025 | 20–40 | 50–80 (інколи 150) | Декої, реактивні модифікації |
| 2026 (перша половина) | 25–45 | 60–100+ | Щоденні атаки, комбіновані удари |
Дані узагальнені з відкритих зведень Повітряних сил та аналітики Інституту науки і міжнародної безпеки.
Чому кількість у групі ніколи не буває однаковою
Розмір визначають кілька факторів одночасно. Перший — мета удару. Для розвідки чи відволікання достатньо невеликої групи. Для удару по енергетиці чи військових об’єктах потрібна середня чи велика, щоб перевантажити ППО. Другий — наявність декоїв типу «Гербера». Вони дешевші і змушують витрачати ракети чи снаряди, тож реальні ударні шахеди можуть складати лише 50–60 % від загальної кількості в хвилі.
Третій фактор — погодні умови і електронна боротьба. У складних метеоумовах або при сильній роботі українських засобів РЕБ групи можуть зменшувати. Четвертий — виробничі запаси. Коли Росія накопичує апарати кілька днів, з’являються можливість великих хвиль. Коли запаси обмежені — групи стають меншими, але частішими.
У нашій практиці аналізу відкритих даних ми стикалися з випадком, коли одна нічна атака складалася з чотирьох груп по 25–35 апаратів з різних напрямків, а загальна кількість перевищила 130. Це класичний приклад розподілу навантаження.
Типи груп і їхня роль у сучасній тактиці
Сьогодні шахеди рідко летять «монолітом». Вони розходяться на відстань 500–2000 метрів один від одного, щоб уникнути зіткнень і створити широкий фронт. Частина групи може нести збільшену бойову частину (до 90 кг), частина — тепловізійні модулі для точнішого наведення, а частина — бути імітаторами.
Існують також реактивні модифікації (Герань-3 / Shahed-238), які швидші і складніші для перехоплення. Їх поки що менше, але вони вже з’являються в окремих групах. Мережеві рішення з mesh-радіо дозволяють окремим апаратам передавати дані між собою, що ускладнює придушення.
Для цивільного населення це означає: якщо повідомляють про групу в конкретному регіоні, варто орієнтуватися на те, що загроза може тривати довше однієї хвилі. Наступна група часто приходить через 40–70 хвилин.
Поширені помилки в оцінці кількості
Багато хто плутає «групу» із загальною кількістю за ніч. Коли в соцмережах пишуть «запущено 300 шахедів», це майже завжди кілька груп. Інша поширена помилка — вважати, що всі апарати в групі несуть бойову частину. Частка декоїв у 2026 році часто сягає 30–40 %.
Ще одна хибна думка — що група завжди летить компактно. Насправді маршрути можуть розходитися на десятки кілометрів, щоб атакувати кілька об’єктів одночасно або змусити ППО розпорошити сили.
Чек-лист для швидкої оцінки повідомлення:
- Чи вказано напрямок руху групи?
- Чи є інформація про додаткові групи з інших регіонів?
- Чи згадуються ракети в тій самій атаці?
- Який час між повідомленнями про нові групи?
- Чи є дані про збиті / приглушені апарати?
Якщо всі пункти позитивні — масштаб атаки великий і варто готуватися до тривалої тривоги.
Міні-кейс з реальної практики 2026 року
У одній з великих атак весни 2026-го Росія запустила понад 650 апаратів за ніч. Вони були розподілені на 5–6 груп по 25–45 одиниць. Перші дві групи йшли як розвідувально-відволікаючі, змушуючи вмикати радари. Основний удар припав на третю і четверту групи, які вже несли збільшені бойові частини. Останні групи використовували для добивання і створення хаосу.
Повітряні сили збили більшість, але частина прорвалася саме через насичення. Цей приклад показує, чому важлива не лише загальна кількість, а й структура хвиль.
Що робити, якщо чуєте про групу шахедів
Для цивільних алгоритм простий і перевірений. Негайно спускайтеся в укриття або в найбезпечніше місце в будинку. Не виходьте одразу після «відбою» — іноді групи йдуть із затримкою. Слідкуйте лише за офіційними каналами Повітряних сил і місцевої влади. Не поширюйте неперевірені відео чи цифри — це може працювати на ворога.
Для тих, хто працює з даними чи аналітикою, корисно відстежувати не лише абсолютні цифри, а й динаміку розміру груп. Зростання середнього розміру сигналізує про нарощування виробництва і зміну тактики.
Питання, які найчастіше шукають
Скільки шахедів потрібно, щоб вважати атаку масованою?
Офіційного порогу немає, але на практиці від 100–150 апаратів за ніч уже вважають масованою. Від 400 і вище — це вже дуже великий удар.
Чи може одна група налічувати 100 і більше?
Так, у пікових випадках фіксували формації близькі до 100–150, але це рідкість. Типова велика — 50–80.
Чим відрізняється група шахедів від рою?
Рій передбачає більшу автономність і взаємодію між апаратами. Класичні шахеди поки що переважно запрограмовані заздалегідь, хоча нові модифікації вже використовують елементи мережевої взаємодії.
Чи впливає погода на розмір групи?
Так. Сильний вітер, дощ чи туман можуть зменшити кількість і точність. Ворог рідше запускає великі групи в складних умовах.
Як швидко можуть відновити запаси після великої атаки?
При поточному рівні виробництва (сотні на день) відновлення відбувається за кілька діб. Саме тому атаки стали майже щоденними.
Цифри продовжують змінюватися. Те, що вчора було піком, завтра може стати середнім показником. Головне — орієнтуватися на офіційні зведення і розуміти, що «група шахедів» у 2026 році — це вже не одиниці, а десятки апаратів, які вимагають серйозної реакції систем ППО і цивільної оборони.