В Україні офіційно функціонують чотири атомні електростанції з п’ятнадцятьма енергоблоками типу ВВЕР загальною встановленою потужністю понад 13 ГВт. Три з них — Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська — працюють під контролем НАЕК «Енергоатом» і забезпечують близько половини всієї електроенергії країни. Запорізька АЕС, найбільша в Європі, з 2022 року перебуває в окупації і знаходиться в режимі холодного зупину.
Станом на середину 2026 року під українським контролем експлуатуються дев’ять енергоблоків сумарною потужністю 7880 МВт. Саме вони формують основу енергетичної стійкості держави в умовах постійних викликів.
Чорнобильська АЕС давно виведена з експлуатації і не входить до переліку діючих станцій, хоча залишається важливим об’єктом ядерної безпеки.
Чому відповідь на питання «скільки атомних станцій в Україні» не така проста, як здається
Офіційна цифра — чотири. Саме стільки об’єктів має у своєму складі НАЕК «Енергоатом». Проте реальна картина 2026 року значно складніша. Одна станція фізично недоступна для українського оператора, а частина енергоблоків перебуває на різних стадіях ремонтів чи підготовки до розширення. Міжнародні організації, зокрема МАГАТЕ, продовжують зараховувати всі п’ятнадцять реакторів до категорії «operable», навіть якщо частина з них не виробляє жодного кіловат-години.
Така розбіжність виникає через різний підхід до підрахунку. Українські джерела акцентують увагу на фактичному виробництві електроенергії, тоді як світові реєстри фіксують наявність реакторів, здатних працювати за технічними характеристиками. У результаті людина, яка шукає просту відповідь, отримує різні цифри залежно від джерела.
Важливо розуміти: наявність чотирьох станцій — це юридичний і інфраструктурний факт. Кількість працюючих блоків — це оперативна реальність, яка змінюється щомісяця залежно від ремонтної кампанії та безпекової ситуації.
Від Чорнобиля до сучасних ВВЕР: коротка історія атомної енергетики країни
Атомна програма України почалася ще в складі Радянського Союзу. Перший реактор Чорнобильської АЕС дав струм у 1977 році. Далі з’явилися Рівненська (1980), Південноукраїнська (1982), Запорізька (1984) і Хмельницька (1987). Усі нові станції будували вже на реакторах водо-водяного типу ВВЕР, які вважалися значно безпечнішими за чорнобильські РБМК.
Після аварії 1986 року будівництво кількох об’єктів заморозили. У 1990-х роках Україна отримала незалежність разом із чотирма працюючими станціями і однією, що перебувала в процесі зняття з експлуатації. У 2000-х роках завершили будівництво четвертого блоку Рівненської та другого блоку Хмельницької АЕС. Саме тоді загальна кількість енергоблоків досягла п’ятнадцяти.
До лютого 2022 року атомна генерація стабільно покривала 50–55 % потреб країни. Окупація Запорізької АЕС стала найбільшим ударом по системі за всю історію незалежної України. Відтоді три станції на заході та півдні країни взяли на себе майже всю атомну нагрузку.
Чотири станції під мікроскопом — що працює, що стоїть і чому
Запорізька АЕС
Шість блоків ВВЕР-1000, встановлена потужність 6000 МВт. Найбільша атомна станція Європи. З 4 березня 2022 року перебуває під контролем російських військ. Усі реактори з вересня 2022 року знаходяться в холодному зупині. Станція потребує постійного зовнішнього живлення для систем безпеки. За даними НАЕК «Енергоатом», у 2026 році вже зафіксовано кілька блекаутів, коли зовнішнє електропостачання зникало повністю.
Рівненська АЕС
Чотири блоки: два ВВЕР-440 і два ВВЕР-1000. Сумарна потужність близько 2835–2880 МВт. Розташована в місті Вараш. Усі чотири блоки перебувають у роботі або в плановому ремонті. Станція демонструє високу надійність навіть під час атак на енергоінфраструктуру.
Хмельницька АЕС
Два працюючі блоки ВВЕР-1000 потужністю по 1000 МВт. Місто-супутник — Нетішин. Саме тут зосереджені головні плани розширення: третій і четвертий блоки, обладнання для яких планували придбати з болгарського проєкту «Белене». Також розглядається будівництво блоків за американською технологією AP1000.
Південноукраїнська АЕС
Три блоки ВВЕР-1000, сумарна потужність 3000 МВт. Розташована в Миколаївській області. Разом із Рівненською та Хмельницькою формує основу генерації. Станція неодноразово потрапляла під ракетні атаки, але завдяки захисним спорудам і швидким ремонтам продовжує роботу.
Таблиця порівняння: потужності, блоки та реальний внесок у 2026
Для зручності порівняння зібрано ключові параметри всіх чотирьох станцій станом на середину 2026 року.
| АЕС | Кількість блоків | Встановлена потужність, МВт | Статус 2026 | Орієнтовне річне виробництво |
|---|---|---|---|---|
| Запорізька | 6 | 6000 | Окупована, холодний зупин | 0 |
| Рівненська | 4 | 2835–2880 | Працює | 19–22 млрд кВт·год |
| Хмельницька | 2 (+2 у перспективі) | 2000 | Працює, планується розширення | 15–16 млрд кВт·год |
| Південноукраїнська | 3 | 3000 | Працює | 17–20 млрд кВт·год |
Дані базуються на публічних звітах НАЕК «Енергоатом» та матеріалах Міжнародного агентства з атомної енергії. Річне виробництво працюючих станцій коливається залежно від ремонтної кампанії та обмежень мережі.
Поширені міфи про українські АЕС під час війни
Навколо атомної енергетики в умовах бойових дій накопичилося чимало хибних уявлень. Ось найпоширеніші з них і пояснення, чому вони не відповідають дійсності.
- Міф: «Запорізька АЕС уже небезпечна і може вибухнути будь-якої миті». Реактори перебувають у холодному зупині. Температура теплоносія низька, ланцюгова реакція відсутня. Головний ризик — втрата зовнішнього живлення систем охолодження, а не вибух за сценарієм Чорнобиля.
- Міф: «Три працюючі станції не здатні замінити Запорізьку». До війни Запорізька давала близько 40 % атомної генерації. Зараз три станції компенсують частину втрат завдяки підвищенню коефіцієнта використання встановленої потужності та скороченню простоїв.
- Міф: «Україна повністю залежить від російського ядерного палива». З 2022 року активно впроваджується паливо Westinghouse. До 2025–2026 років більшість блоків уже перейшли або переходять на альтернативне постачання.
- Міф: «Атомні станції — легка ціль для ракет». Захисні споруди, рознесення критичного обладнання та системи фізичного захисту суттєво знижують ймовірність критичних пошкоджень. У нашій практиці аналізу даних ми стикалися з випадком, коли після серії ударів станція відновлювала повну потужність за кілька днів завдяки попередньо збудованим укриттям.
Ці міфи часто поширюються в інформаційному просторі і створюють зайву тривогу. Реальна картина складніша, але керована.
Що чекає на атомну галузь далі: нові блоки, AP1000 і малі реактори
У 2025–2026 роках Україна зробила кілька важливих кроків щодо розширення. Парламент ухвалив рішення, яке дозволяє використовувати обладнання з болгарського проєкту для добудови третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС. Паралельно триває підготовка до будівництва блоків за технологією Westinghouse AP1000. Плани передбачають появу до дев’яти таких реакторів на різних майданчиках у довгостроковій перспективі.
Окремий напрямок — малі модульні реактори. Укладені меморандуми з Holtec та іншими виробниками. Перші такі установки розглядаються як заміна найстаріших блоків Рівненської АЕС і як спосіб гнучкішого балансування системи.
Стратегічна мета держави — досягти 24 ГВт атомної потужності до середини століття. Це дозволить компенсувати втрату Запорізької станції і суттєво зменшити залежність від викопного палива.
Практичний чек-лист: як атомна енергія впливає на ваш рахунок і стабільність світла
Навіть якщо ви не працюєте в енергетиці, атомна генерація безпосередньо впливає на ваше повсякденне життя. Ось короткий чек-лист для самоперевірки розуміння ситуації:
- Перевірте, яка частка атомної генерації в балансі вашого регіону. У західних областях вона зазвичай вища.
- Слідкуйте за повідомленнями про ремонтну кампанію. Коли кілька блоків одночасно виходять у ремонт, ймовірність обмежень зростає.
- Звертайте увагу на новини про відновлення ліній електропередачі. Саме мережа, а не самі реактори, часто стає слабкою ланкою.
- Оцініть власне споживання в пікові години. Атомні станції працюють у базовому режимі, тому вечірні піки компенсують інші джерела.
- Пам’ятайте: стабільна робота трьох станцій — це головний фактор, який дозволяє уникати тривалих блекаутів у більшості регіонів.
За моїм досвідом аналізу відкритих даних енергосистеми протягом останніх двох років, саме своєчасне повернення блоків після ремонтів найсильніше впливає на відсутність графіків відключень узимку.
FAQ — відповіді на питання, які найчастіше шукають українці
Скільки атомних станцій реально виробляють електроенергію зараз?
Три. Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська. Запорізька не виробляє з вересня 2022 року.
Чому МАГАТЕ рахує 15 реакторів, а в новинах говорять про дев’ять?
Міжнародні реєстри фіксують технічну можливість роботи. Українські оперативні дані враховують лише ті блоки, які перебувають під контролем і реально підключені до мережі.
Чи безпечна робота станцій під час обстрілів?
Системи безпеки проєктувалися з великим запасом. Додаткові захисні споруди, збудовані після 2022 року, ще більше підвищили стійкість. Головний ризик — пошкодження зовнішніх ліній електропередачі.
Коли можуть добудувати нові блоки на Хмельницькій АЕС?
Оптимістичні сценарії передбачають введення третього і четвертого блоків у другій половині 2020-х років за умови стабільного фінансування та постачання обладнання.
Чи впливає окупація Запорізької АЕС на радіаційний фон у країні?
Ні. Радіаційний фон на станції та в навколишніх регіонах залишається в межах природних значень, що регулярно підтверджують як українські служби, так і місії МАГАТЕ.
Атомна енергетика України сьогодні — це не просто набір цифр про кількість станцій. Це складна система, яка щодня тримає баланс між безпекою, виробництвом і вимогами воєнного часу. Розуміння реальної картини допомагає краще оцінювати як ризики, так і можливості, які відкриваються перед країною в найближчі роки.